Оокамі Міо - зізнатися у своєму почутті та плаче 【Хололів】
Аніме Ельфійська пісня відомий своєю єдиною в своєму роді OP, що містить заворожуючу тематичну пісню Лілія композитор MOKA у виконанні Куміко Нома, а також послідовності художнього порно, вшанування австрійського художника-символіста Густава Клімта. Ідея поставити персонажів, як у творах Клімта, прийшла, наскільки мені відомо, від режисера Мамору Канбе, який продовжив цю ідею в OP Sora no Woto. (На мою скромну думку, ОП "Сора но Вото" досить м'який, і серйозно, Клімт з Калафіною?)
Це питання із самовідповіддю та скромна спроба розгадати джерела та символіку, представлену в OP-сценах Ельфен Ліед. Інші відповіді та / або пропозиції вітаються.
0+100
Кодекс ОП Ельфен брехав
Цей оригінальний аналіз побудований на попередніх роботах Anime Afterglow, і . Про значення жесту руки Каеде, який колись був популярний у мангах, див. Яке значення положення пальця `` w '' у Ельфен Ліед та У відкритті аніме Ельфен Ліед, чому Ню / Люсі розташовують пальці певним чином ? Усі імена та дати творів мистецтва Клімта взяті з музею Клімта.
Анімація Elfen Lied OP - це послідовний початок розповіді in medias res:
Каеде проливає сльози, коли вони з Кутою обіймаються. (Епізод 13)
os iusti meditabitur sapientiam et lingua eius loquetur iudicium - Псалом 36:30
Уста праведного говорять мудрість, а його мова говорить про суд. - Псалтир 37:30
По мірі того, як голос починає звучати, ми маємо зменшений знімок Каеде, який обіймає манекен (манекен). Крупним планом видно незручне припущення, що це безголова манекен. Якщо ви все ще не знаєте, що зробити з безголовим манекеном, погляньте на навколишні чорні ворони: вони означають смерть.
Люсі вбила батька і сестру Коути, вбивши тим самим його почуття до неї. Зараз її чекає лише смерть, оскільки незабаром наближаються збройні сили.
На задньому плані ми бачимо стиглі зернові колоски, які є всюдисущими у творах Клімта, імовірно, як фалічні символи, що прикрашають Дерево Життя. Дерево Життя росте завдяки розмноженню та еволюції, і приносить свої плоди - ворони (смерті), які лежать на його гілках. Чи є людський рід в кінці однієї з цих гілок? Або це Диклоній?
Stoclet Frieze — The Fulfillment (1905) beatus vir qui patit temptationem quia cum probatus fuerit accipiet coronam vitae - Iacobi 1:12
Благословенний той, хто витримає спокусу, бо коли його випробують, він отримає вінець життя. - Яків 1:12
З цього моменту - спалах на самому початку історії Ельфен Ліед, коли Каеде вперше була задумана в дитинстві. Першу появу назви можна побачити за шелестом стиглих колосків злаків.
Зверніть увагу на роги на манекеніці, яку ми можемо ідентифікувати як матір Каеде. Незважаючи на те, що вона людина, вона народила «королеву» Диклоніуса і тому є справжнім збудником вірусу. Таємнича "вада" на животі матері може бути пов'язана із сюжетом лише з мангою:
Після того, як мати Каеде покінчила життя самогубством, їй розрізав живіт, а яєчники та утробу взяв начальник Какудзава.
Однак це не впевнено, оскільки інформація була розкрита лише через рік після виходу в ефір останнього епізоду аніме, в 11-му томі манги, який вийшов 19 серпня 2005 року.
Фалічні символи (які майже повністю засвітилися, перш ніж знову потемніти) навколо приватної зони як несвідомої Ню, так і Люсі, Напередодні раси Диклоніуса, натякають на
Невдала спроба професора Какудзави зґвалтувати Люсі / Ню.
Ми можемо зробити індивідуальні відповідності між самками в Три віки жінки і Каеде, Люсі та Ню. З цих трьох лише обіймання робить жест рукою, тож вона Каеде, оскільки вона єдина з трьох просить прощення. Тоді несвідомий - Ню, а обличчя - Люсі.
Інша можливість полягає в тому, що дівчинка - Ню, молода - Люсі, родюча Королева Диклонію, а стара - Каеде, яка втратила свою прихильність до Кути.
На відповідній ноті: Густав Клімт використовує у своїх творах кола, трикутники та квадрати, як і знаменитий Сенгай Гібон, який міг мати на нього непрямий вплив, оскільки Клімт також багато вивчав японське мистецтво, але у мене немає джерела цитувати за це. Сенгай добре відомий своїми Коло, трикутник і квадрат живопис, основа дизайну Саду Кола-Трикутник-квадрат у Кеннінджі, найстарішого храму дзен у Кіото.
У дзен-буддистській філософії Коло, Квадрат і Трикутник представляють ці три елементи [ten-chi-jin ] і їх відношення один до одного: квадрат означає Землю, коло відноситься до Неба, а трикутник - це людина, або потенціал людства стояти на Землі та тягнутися до Неба як фізично, так і метафорично. Дух людини: Маріо Урібе
Сенгай залишив картину без заголовка чи напису (за винятком його підпису), однак картину часто називають "Всесвіт", коли її згадують англійською мовою.
Хоча ми не знаємо, що Клімт мав на увазі, коли малював ці кола, трикутники та квадрати, робота Всесвіту, схоже, уособлюється Три віки жінки а також Ню, Каеде та Люсі. Хіба не цікаво, що Долі також приходять утрьох?
Внизу:
The Three Ages of Woman (1905)Зверху:
Adam and Eve (1917), змінений, щоб також виглядати Medicine (1897) (зображення) Потім настає цікава послідовність вступів до трьох важливих персонажів серії: Юки, Маю та Нани, віком приблизно 19, 13 та 7 років (за словами Вікії). Іншими словами, від старшого до молодшого, від найменш нещасного до самого нещасного і в порядку першої появи в аніме. Цікаво це побачити три самки різних віків (дорослі, юнацькі та дитячі роки), кожен, роблячи власні портретні знімки, робить свої виступи в Три віки з Жінка сцена, з усіх сцен. Це випадково чи навмисно?
Portrait of Adele Bloch-Bauer I (1907) Походження портрета Маю не позбавлене особливих суперечок. Це було запропоновано Леді з віялом (1917), Портрет Ріа Манка III (1918) і Портрет Серени Ледерер (1899), але я погоджуюсь лише з пропозицією, яка є Подружки. Дві жінки, можливо лесбіянки, в Подружки знаходяться близько один до одного так само, як Маю близький до Нани, портрет якої з'являється відразу після її. Той факт, що Мейу воліє бути з дівчатами, свідчить про те, що базується на творах мистецтва Мейу Подружки. Однак замість оголеної Нани у нас на задньому плані повторюються фалічні символи, які розповідають нам деякі передумови про Майю:
Її вітчим зазнав зґвалтування та содомії.
The Girlfriends (1916) M da Primavesi, за її власними відомостями, була незалежною напористою молодою дівчиною, якості якої яскраво фіксувалися на цьому її портреті приблизно дев'яти років. Метрополітен-музей мистецтв
Вік та особистість M da Primavesi справді відповідали Нані. Це симпатичний портрет режисера цілком реальної та вольової дівчинки.
Тексти пісень, співані безпосередньо перед портретом Юки, "beatus vir qui (блаженний той чоловік)", посилається на її удачу, тоді як тексти до Маю та Нани, "patit temptationem (що переносить спокусу)", сигналізує про проходження життєвих випробувань Маю та Нани та протистоянні спокусі здатися та померти.
Portrait of Mäda Primavesi (1912) kyrie ігніс божественний eleison - ΚΑΤΑ ΜΑΤΘΑΙΟΝ 20: 30–31
Господи, Вогонь Божественний, помилуй нас. - Матвій 20: 30–31
Kyrie eleison - загальна назва важливої молитви християнської літургії. "Ігніс Божественний рядок додається як троп, тому що "kyrie eleison" занадто короткий.
Спеціалізованим використанням [тропа] є середньовічне посилення текстів з літургії, наприклад, у Kyrie Eleison (Kyrie, / magnae Deus potentia, / liberator hominis, / transgressoris mandati, / eleison).
Тривалий спів одного складу тексту під час переміщення між кількома різними нотами поспіль називається мелізмою. Як зауваження, квоніам використовується в пісні на користь квія тому що це означає те саме і звучить краще.
Це єдина художня робота з рухомими персонажами: Коута відвертає обличчя від глядача і цілує манекен. Зверніть увагу на людиноподібну манекен, яку Коута цілує: судячи з її зросту та розміру бюста, їй близько 10 років, явно це хтось із його дитячих спогадів. Вона дитина Юка? Або це дитина Каеде, до якої дитина Кута ставилася як до людини?
Третя і остання сцена Каеде відмовляється від жесту рукою, і цього разу вона сама Каеде, а не Люсі чи Ню. За іронією долі, Каеде знаходить своє власне здійснення (не) у випадку Виконання де у неї все ще був жест рукою і де Люсі виконала власне бажання та обов'язок вбивати людей, але в тому Поцілунок. Ви можете собі уявити, як манекен цілує Каеду - це Бог, або гіпотетичну Куту, яка любить її / любила б її в іншому всесвіті.
The Kiss (1908) Усвідомлення Каеде, що Коута обдурив її, вийшовши з Юкою, загнало її в глибоку яму смутку і божевілля.
The Three Ages of Woman (1905) Вогонь Божественний! Каеде охопила палаюча лють за помсту! Фон такий самий, як у Маю. Ця сцена, єдина інша, схожа на ту, де вперше показано заголовок, також означає кінець спалаху.
Ця та перша сцена (краплі сліз) - це єдині дві сцени, що не заповнюються, без жодного відомого посилання на твір мистецтва. Обидві сцени служать зупинками розділів (майже ідеально на позначках 0:00 та 1:00 в OP 1:30), які подібним чином переходять у чорний колір, і тому це кінець історії про Ельфен Ліед.
О, quam sancta, quam serena, quam benigna, quam amoena! О, castitatis lilium.
О як святе, яке безтурботне, яке ласкаве, яке приємне! О, конвалія цнотливості.
Ave Mundi Spes Maria
З цього моменту сцени стосуються зображення роботи Ельфана Лієда. Тексти в цьому останньому розділі також можуть бути похвалами серії.
Спочатку Клімт назвав свою роботу Водні змії I як привід показати жіноче тіло в еротичному контексті, не боячись цензури. Аніме, безумовно, кидає виклик і розсуває межі цензури своєю кров’ю та наготою.
Water Serpents I (1904) Можливо, остання сцена запозичила ідеї Водні змії II (1904), але в кінцевому рахунку це просто обертання на 90 градусів Виконання, з невеликою зміною голови та рук Каеде.
Stoclet Frieze ��� The Fulfillment (1905), змінений, щоб виглядати Water Serpents II (1904) Якщо підрахувати кількість унікальних манекенів, що з’явилися в OP, і кількість посилань на твори мистецтва або кількість виступів Каеде, Люсі та Ню, ви отримаєте ці цифри.
Одного разу Вальтер Де Марія сказав:
"Кожен хороший твір повинен мати принаймні десять значень".
У зв’язку з цим Ельфен Ліед - хороший витвір мистецтва.
1- 1 Спосіб, яким було вирізано "Три віки жінок", змушує мене задуматися, чи це більше стосується "отримання натхнення" / чистого копіювання симпатичних фігур, без особливого врахування фону того, що було скопійовано.
